Каталог файлов | Мой профиль | Регистрация | Выход | Вход                                       Вторник, 06.12.2016, 14:06 Гость  

Гость
ПОИСК ПО САЙТУ
УЧИТЕЛЬСКАЯ
РОДИТЕЛЯМ О ДЕТЯХ
ДАВАЙТЕ ОБЩАТЬСЯ!
НАГРАДА САЙТА
 Диплом ІІ степени. 2-е место в областном конкурсе сайтов педагогов
Кликни!
ЗАКАЗАТЬ!
 ПОЛУЧЕНИЕ СВИДЕТЕЛЬСТВА О ПУБЛИКАЦИЯХ
Кликни!
ВАЖНЫЙ САЙТ
</center><!-- </bc> --></td></tr></table>
<!-- </block7220> -->

<!-- <block7003> -->
<table border=
ВАЖНЫЕ САЙТЫ
 Пролетарский отдел образования г. Донецка
 Донецкая общеобразовательная школа 126
 Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
КНОПКА САЙТА
Школьный мир. Сайт учителя начальных классов Порошук Ирины Владимировны


ПОГОДА
ЛУЧШИЕ АВТОРЫ
  • Ирина
  • OlgaVasboxlbox77
  • атлантида
  • Анжеличка
  • Ленчик
  • багуся
  • Yanna
  • Linda
  • Mar1na
  • julyuv
  • Главная » Файлы » ШКОЛЬНЫЙ СУНДУЧОК » Внеклассные мероприятия

    РОБОТИ КОЛЕГ. Сценарій фольклорного свята: Зажинки. Жнива. Обжинки.
    13.09.2013, 23:35

    Свято врожаю - свято, присвячене зібраному 
    врожаю, родючості та сімейному благополуччю.
     До цього часу завершуються польові роботи: 
    жнива, вивіз хліба в клуні, прибирання льону.
     Закладена основа добробуту сім'ї на майбутній рік.

    Автор: Росовецька Ольга Федорівна, 
    Криворізька загальноосвітня спеціалізована школа I-III ст. № 4 
    з поглибленим вивченням іноземних мов.

    Сценарій фольклорного свята:
    Зажинки. Жнива. Обжинки.
    Дорогі діти і гості!

    Вчитель: У нас сьогодні незвичайний урок, присвячений давній українській традиції "збору урожаю". Зажинкам, жнивам і обжинкам, тій немалій дорозі від дернин, розсипчастих малих, до буханки хліба золотого, до окрайчика в руках твоїх.
    Учень: Давно, в глибинах віків так уже склалося на Україні, що хліб у хаті – це достаток, добробут, це і відрада і впевненість у завтрашньому дні. Хоч би де людина трудилася, у місті чи у селі, на суші чи на морі, чи на повітряних трасах, всі ми голосом серця завжди поєднані з тим, хто годує країну. Їм, майстрам – хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята, їхню любов до землі несемо в серця. Адже хвала хлібові – це щоразу хвала людині творцеві, хвала життю й самій природі, такій безмірній у своїх щедротах.
    Учень:
    В народі хліб, мов матір поважають.
    Ця шана з впливом часу не зникла
    І дорогих людей завжди стрічають
    З хлібиною в барвистих рушниках
    Так хай же щедро наливає соком
    І колоситься золотистий сніп
    І хай же родить більше з кожним роком
    Його величність – годувальник хліб.
    Вчитель: Сьогодні ми спробуємо усі разом розповісти про ті звичаї, традиції які пов'язані з хлібом.
    Жнива ділились на три узгоджені між собою частини – зажинки, власне жнива й обжинки.
    Учень: Починались зажинки на Прокопа. Крім того, вони мали збігатися з повним місяцем і так званими "легкими", тобто жіночими днями – середою, п'ятницею чи суботою. На думку старих людей чоловічі дні є важкими, а тому зажинки, як і іншу важливу роботу не починають.
    Учень: Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська. Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне.
    Кинуте в землю стає колосом, наливається соком землі і сонця. Красується. Радує урожаєм. Повертається до людей повне силою, вдячністю людей.
    Вчитель: Тяжко діставався хліб у давнину. Згадаймо нашого незабутнього Т.Г.Шевченка:

    А я стою похилившись
    Думаю, гадаю
    Як то тяжко, той насущний
    Люди добувають.
    Так, багато безсонних ранків і ночей проходить у селянина, аж поки наллється соком зерно і схилиться колос під його вагою.
    Учень: Як вродить жито, так і будемо жити – говорили люди. Справді, бо життя селянина залежало від врожаю. Вінцем трудів були жнива.
    Учень: Нелегко дається хліб. І вінцем хліборобської праці є жнива. Житня! Пшенично! Хлібосольна пора.
    Учень: Зажинки починали в будь який день, крім понеділка. Жінки зодягались по святковому, хлопці вдягали широкі білі штани й полотняні сорочки, брали коси, і всім сімейством вирушали в поле.
    Пісня:
    В полі спала жара
    Вже й косити пора. А так здавна у нас повелося
    Щоб спочатку скосить
    На обжинки просить
    За столом щоб сидіти прийшлося всім.
    Добре хліб щоб родив
    Нам з колгоспних ланів
    Та так здавна у нас повелося, щоб було кожен рік
    Краще жить, ніж торік,
    Що хотіли, щоб на наш час збулося.
    Учень: Зажином починав господар або найстаріша жінка, за ними – решта людей. Нажавши дві жмені збіжу складали навхрест. Він символізував початок жнив. Вертаючись з поля брали з собою кілька колосочків, а серпа залишали в полі на цілу ніч "на добрий починок". У цей час ніякої іншої роботі не робили.
    Учень: Сьогодні у нас буде важкий день – почнемо жито жати! Жнива – найвідповідальніша пора року в хлібороба! Як тільки починають косити зернові, люди відкладають усі господарські справи. Треба вчасно і якнайшвидше зібрати вирощений хліб. Один жнивний день – рік годує.
    - Мамо, а куди покласти серпа і цукру?
    - У кошик синку. Там вже лежать хлібець і рушничок.
    - А для чого калина і червона стрічка?
    - Для спасівської бороди.
    - А для чого і як роблять спасівську бороду?
    - А ось послухайте:
    Учень: На початку лану залишають кілька незжатих стебел. Їх обв'язують червоною стрічкою і прикрашають калиною та живими квітами. Спасова борода стоїть до кінця жнив. А роблять для того, щоб віддати шану вирощеному зерну. Більшої святості, аніж хліб нема.
    Учень: Ходить Ілля по межі
    Див бороді
    Ой чия ж то борода
    Сріблом – золотом обвита,
    Синім шовком оповита.
    Учень: Коли зав'яжуть бороду, то під неї пролазять хлопці. Хто пролізе, той буде багатий і щасливий.
    Учень: А дівчата качались біля бороди, щоб не боліла спина.
    І легко було жати наступного року і приказували:
    Ой ниво, наша ниво,
    Верни нам нашу силу.
    Ми на тобі жали
    Силоньку положили.
    Учень: Коло спасівської бороди розстеляли рушник, клали окраєць хліба і бібок солі. Це для пташечок, щоб не клювали зерна.
    Учень: Якщо в родині буда дівчина на виданні, то з зерен початкового снопа мали спекти весільній коровай.
    Учень: Жали ми ту ниву
    Як яру так озиму
    Обжали, пов'язали
    В копоньки поскладали.
    Учень: Добрі ми женці були
    Пшеницю ми жали
    Жали, позбирали,
    В снопоньки пов'язали.
    Пісня "там на гіроньці"
    Учень: За горою, за крутою
    Росте жито з лободою
    Там дівчина жито жала
    В правій руці серп держала (2р)
    А лівою підбирала (2р)
    Назад себе жменьки клала
    Учень: Діти, а хто їв хліб від зайця?
    В давні часи хлібороб залишав од сніданку, що брав із собою в поле, шматок житнього хліба на гостинець дітям. Випити щось смачного він не міг. А тому казали дітворі
    - Це від зайця
    - А тепер спробуємо чорного хліба від зайця з сіллю і зап'ємо водою.
    Адже недарма в народі кажуть: Хліб сіль та вода – богатирська Їда.
    Учень: Поки наші малі діти їдять хліб, хай дорослі трішечки відпочинуть.
    Учень: Закінчити жнива потрібно було 1 серпня. В цей день християнське свято Мокрини. Вважається, що під цю пору найчастіше до цього дня неодмінно зібрали врожай. Навіть є така приказка:
    Учень: Не розгинаймо спини
    Жнемо до Мокрини
    Бо Мокрина без дощу
    Як обід без борщу.
    Учень: А 2 серпня св. Ілля справляли обжинки. Ілля вважався зберігачем усіх трьох етапів жнив: зажиток, жнив, ожинок. Говорили: "На Іллі новий хліб на столі".
    Учень: У вечері, коли вже зайде сонце, натомлені тяжкою працею женці йдуть було додому і співають:
    Ой заспіваймо, хай дома почують
    Хай нам вечеряти готують
    Учень: Утомила нас та широка я нива
    Що тепер нам їх вечеря не мила
    Ой не так нива, як високі гори
    Ой не так гори, як велике жито
    А вже ж нам спину, як кілком перебито.
    Пісня "Ішли полем косарі".
    Вчитель: Збираючи врожай не тільки поля, а й городу, чи саду за нашим народним звичаєм годиться щось залишати "на пні", на землі, чи на дереві. Тому на полі залишали спасові бороду, збираючи садовину залишали на кожному дереві яблуко, чи грушу, а вишні звичайно залишаються на вершку дерева "на розплід". Існує повір'я, що коли забрати геть усе до краю, то наступного року не вродить.
    Учень: Жнива скінчилися. Поля густо вкриті копами. Високі навантажені горби і води, ритмічно поскрипуючи, ведуть урожай з поля до дому.
    Учень: У той день, як скінчили жниву, дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, і плетуть вінок з того колосся.
    Учень: А ми жито зжали
    Що за рік знов діждали
    Скільки на небі зірочок
    Стільки на полі копичок.
    Одягали на голову дівчина
    Брали той вінок і несли до господаря з такими словами.
    Учень: Несемо вам полон
    Ізо всіх сторін
    Із гір, і з подвір'я
    На господарське подвір'я
    З подвір'я – на стодоли,
    З стодоли – до комори,
    З комори – на нивоньку,
    В щасливу годиноньку.
    Свято врожаю після цього не закінчувалось.
    Вчитель: Спасибі люди добрі за роботу вашу, за пісні, танці, за те, що ви вшанували хліб. Свіжим зерном обсію всіх. Нехай сіється – родиться на новий урожай, на добірне зерно.
    Сійся – родися, зелено розвивайся,
    Наливайся сонцем золоте зерно
    Жито – пшениця і всяка пашниця
    Нехай колоситься людям на добро
    Гарного посіву, щедрого врожаю
    Із землі, із роси
    На щастя, на здоров'я
    На віки вічні.
    Учень: Зерном зібраним з посівання підгодували курей, щоб добре неслися, а частину тримали до нового засіву.
    Учень: З хлібом – сіллю на вишитому рушнику йшли навесні оглядати поля. Випікали маленькі хлібини, які давали худобі та клали у засіки з зерном, щоб був добрий урожай.
    Учень: 9 березня – в день повернення птахів із теплих країв випікали 40 жайворонків і давали дітям, які виходили на околицю кликати весну.
    Учень: З борошна нового врожаю пекли різноманітні пиріжки, тістечка, печиво, хлібини.
    Учень: Пахучий хліб на нашому столі
    То виборені радощі родини
    Пахучий хліб, то щедрий дар землі
    За труд і розум доблесний людині.
    Пахучий хліб, цілющий скарб життя
    Його неперевершена вершина
    Він наша гордість, наше майбуття
    Він наша творчість і мета велика
    Третяк. Довіку земле молодій
    На радість нам, і нашим дітям
    Хвала людині трудовій
    Хвала рукам, що пахнуть хлібом.
    Учень: Хліб у пошані, до нього
    Схилимо низько чоло
    Хліб це святіше святого
    Сонце, життя і тепло.
    Пісня "Зелене жито"
    Вчитель: От ми з вами провели це свято вшанування хліба. А як ви гадаєте, чому люди здавна так шанують хліб? – Тому що хліб з давніх часів вважався головною їжею на столі, без нього не проходить ні один сніданок, ні один обід, ні одна вечеря.
    - А як ви вважаєте, чи легко діставався хліб людям?
    - Ні, тому що спочатку треба посіяти хліб, потім селяни майже кожного дня ходили на поле дивитись як сходить пшениця, як наливається соком зерно й колос схиляється під його вагою, потім треба було зібрати цю пшеницю, обмолотити, змолотити на муку, і з цієї муки випікати хліб.
    - Отже ви бачите, якою нелегкою працею діставався людям хліб як в ті часи, так і зараз, і тому ми з вами повинні шанувати працю інших людей, поважати хліб.
    Категория: Внеклассные мероприятия | Добавил: Пчелка
    Просмотров: 4913 | Загрузок: 3

    Похожие материалы
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]
    ПОИСК ПО САЙТУ
    УЧИМСЯ, ИГРАЯ!
    МОИМ ПЕРВОКЛАШКАМ
    ДНЕВНИЧОК АВТОРА
    ФОРМА ВХОДА

    СЕЙЧАС НА САЙТЕ
    СЕЙЧАС НА САЙТЕ
    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    СЕГОДНЯ БЫЛИ НА САЙТЕ:
    штефан, Luda7782, SvetlanaS3731, arturmar, na-ta-chutka, done1970, poly-78, мария5558, tatyana2588, Т@нюшк@, катюха883178, Анюта1654, Irisha0813, Tori, gotmituns, antipova_, bejenartatyana
    СТАТИСТИКА
    Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!
    БЫЛИ НА САЙТЕ
    free counters
    Автор сайта: Порошук Ирина ВладимировнаСделать бесплатный сайт с uCoz